Південна Корея офіційно завершила створення національної геологічної карти масштабу 1:50 000, над якою працювали понад сто років. Про завершення всіх 357 аркушів Національної геологічної карти оголосив Корейський інститут геонаук і мінеральних ресурсів (KIGAM) на церемонії в Теджоні, повідомляє Newswise Science News.

Автори порівнюють цю працю з історичною картою Дедонгьоджідо, яку картограф Кім Джон-хо завершив у 1861 році. Якщо вона детально показувала рельєф і поселення, то нова карта фіксує геологічну історію, що накопичувалася сотні мільйонів років під поверхнею.

Століття геологічних зйомок

Сучасні національні геологічні дослідження в Кореї почалися у 1918 році зі створення першої спеціалізованої служби. Перший аркуш карти масштабу 1:50 000 опублікували у 1924‑му, після чого десятиліттями тривали систематичні зйомки, у яких брали участь геологи з наукових інститутів і університетів по всій країні.

Останні аркуші охопили важкодоступні гірські райони, прикордонні території та острови. Тепер усі 357 аркушів, що покривають територію Південної Кореї, інтегровані в єдину національну геологічну інформаційну основу.

«Історична книга землі»

Національна геологічна карта систематично відображає розподіл, типи та вік гірських порід, послідовність геологічних формацій, а також структури на кшталт розломів і складок. На відміну від звичайних топографічних карт, вона показує, як формувалася територія впродовж геологічного часу, тому її називають «історичною книгою землі».

Створення кожного аркуша вимагало виснажливих польових і лабораторних робіт. Геологи детально обстежували гори, річки, узбережжя та виходи порід, фіксували стратиграфічні співвідношення й структурні особливості, відбирали зразки.

У лабораторіях ці зразки аналізували, визначаючи мінеральний склад, мікроструктуру, геохімічні характеристики та абсолютний вік за допомогою ізотопних методів. Об’єднуючи ці дані, дослідники будували остаточні геологічні схеми. У підсумку Національна геологічна карта — це не просто набір аркушів, а концентрований результат столітнього накопичення наукових знань і експертизи.

База для ресурсів, безпеки та планування територій

Карта є базовою інфраструктурною інформацією для розуміння, управління та використання надр і поверхні країни. Вона критично важлива для:

• пошуку й оцінки мінеральних ресурсів;
• планування інфраструктурних проєктів;
• управління підземними водами;
• використання підземного простору;
• оцінки геологічних небезпек;
• розміщення сховищ геологічного зберігання CO₂.

Ці дані напряму пов’язані з громадською безпекою: від оцінки ризику зсувів і розвитку підземних міських просторів до реагування на природні катастрофи. На тлі зростання попиту на критичні мінерали, безпечну підземну інфраструктуру та рішення для кліматичної політики стратегічна цінність такої надійної геологічної основи лише посилюватиметься.

Від 357 аркушів до безшовної цифрової карти

У KIGAM розглядають завершення карти не як фінал, а як старт нового етапу. Інститут планує стандартизувати й оцифрувати накопичені за століття дані, щоб прискорити створення розширених цифрових геологічних карт і геоінформаційних систем (GIS).

Ключова мета — створення безшовної геологічної карти, яка усуне розбіжності між окремими аркушами та об’єднає регіональні карти в єдиний безперервний національний набір даних. Паралельно KIGAM застосовуватиме новітні методи зйомки й аналізу для високодетальних повторних досліджень, регулярно оновлюючи карту з урахуванням нових геологічних відкриттів.

До 3D‑моделей і ШІ‑аналізу надр

Наступний крок — перехід від двовимірного зображення поверхні до повноцінної тривимірної геологічної інформації. KIGAM планує створити національну 3D‑систему геологічних даних, яка візуалізуватиме підповерхневі структури та дасть цілісне уявлення про глибинні ресурси, геологічні ризики й потенціал підземного простору.

Штучний інтелект відіграватиме дедалі важливішу роль, аналізуючи величезні масиви геоданих і виявляючи складні закономірності та аномалії, які важко помітити традиційними методами. Поєднуючи геологічну інформацію з ШІ та технологіями «цифрових двійників», KIGAM прагне перетворити карту на динамічний потік «живої геологічної інформації» для підтримки державних рішень.

У довгостроковій перспективі цю систему розглядають як одночасно «цифрову карту скарбів», що відкриває підземні можливості, і «цифрову карту безпеки», яка допомагає захищати суспільство від геологічних загроз.

Нова відправна точка для корейських геонаук

Ювілейна подія зібрала урядовців, представників національних і зарубіжних геологічних служб, провідних геонауковців і дослідників, які десятиліттями працювали над картою. На супровідному форумі обговорювали історію та значення національної геологічної зйомки, а також те, як цифрова трансформація, методи на основі ШІ та міжнародні дослідницькі мережі можуть розкрити нову цінність геологічних даних.

Президент KIGAM І Кюн Квон (Yi Kyun Kwon) назвав завершення Національної геологічної карти історичним досягненням, що підсумовує понад століття наполегливої праці геологів у поєднанні з можливостями сучасної науки й технологій. Він підкреслив, що поєднання фундаментальних геоданих із ШІ та цифровими двійниками має забезпечити критично важливу інформацію для ресурсної безпеки країни, досягнення цілей вуглецевої нейтральності та безпечного освоєння підземного простору.

Багатоденна програма включала міжнародний симпозіум, офіційну церемонію завершення карти, зустрічі з іноземними партнерами та виїзні геологічні екскурсії різними регіонами країни. Сам KIGAM описують як провідну державну наукову установу, що відповідає за національні геологічні зйомки, дослідження мінеральних ресурсів, геологічні ризики, управління підземними водами, геологічне зберігання вуглецю та розвиток передових систем геоданих.