Головне — що підтримка України союзницькою державою залишиться незмінною

У Литві підбили підсумки першого туру виборів до сейму, що відбувся 13 жовтня. Вони прояснили, хоча й не до кінця, яким буде наступний литовський парламент.

Ця балтійська країна – традиційно один із найближчих союзників України. Тож важливо розглянути вже ці поточні результати, адже українці не дуже знаються на внутрішній литовській політиці й на тому, які гарячі суперечки там вирують. Отож під час такого уважного погляду на литовську електоральну картину на нас чекає чимало цікавого та несподіваного.

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ЦИКЛИ «ЛІВІ–ПРАВІ» НА ВИБОРАХ ДО СЕЙМУ

Насамперед кілька загальних пояснень. У період радянської окупації керівництву «Литовської РСР», на відміну від сусідніх Латвії та Естонії, вдалося домогтися того, що демографічний баланс на її території не був порушений. І литовці залишились у більшості – 80–85% населення. Тому тут проросійські сили на електоральному полі не такі чисельні та згуртовані.

Своєю чергою, через це партійна палітра Литви більше відповідає класичному поділу на правих і лівих, що поперемінно приходять до влади. Причому, якщо подивитися на історичну динаміку парламентських виборів після відновлення незалежності, то можна побачити, що черговість приблизно така: після двох електоральних парламентських циклів, у яких керують лівоцентристські сили, в одному циклі править правоцентристська коаліція.

От і вибори, перший тур яких ми розглядаємо, вписуються у названу закономірність. Закінчився цикл правоцентристської, консервативно-ліберальної коаліції на чолі з партією «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи». І тепер, судячи з усього, до влади прямує блок лівоцентристських партій.

Фото: LRT

ПІСЛЯ ПЕРШОГО ТУРУ СКЛАД ПАРЛАМЕНТУ ВИЗНАЧИВСЯ НА 55%

Литовський сейм складається зі 141 депутата: 70 з них обирають за пропорційною системою в загальнодержавному багатомандатному окрузі, 71 – в одномандатних округах. Водночас обраними до парламенту за підсумками першого туру вважають кандидатів, які набрали не просто більшість, а не менше ніж 20% голосів усіх виборців, внесених до списків певного виборчого округу. Якщо цього не сталося, то в окрузі призначається другий тур. Він відбудеться за два тижні – 27 жовтня.

Отже, передусім стали відомі всі 70 депутатів, яких обирали за партійними списками. Тут електоральний відсів – 5% для партій, 7% для блоків – пройшли шість політичних сил. Також вже визначилися вісім переможців з одномандатних округів. От як це розподілилося серед різних політсил:

► Соціал-демократична партія – 18+2;
► Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи (консерватори) – 17+1;
► Партія «Світанок Немунасу» – 14+1;
► Демократичний союз «В ім’я Литви» – 8;
► Рух лібералів – 7+1;
► Союз селян і зелених – 6.

Це з партій і блоків, які подолали бар’єр за партійними списками. Після знака «+» – їхні ж переможці в одномандатних округах за підсумками першого туру. В одномандатних округах пройшли ще двоє кандидатів від «Виборчої Акції поляків Литви – Спілки християнських родин» та один самовисуванець.

Отже, загалом відомі володарі 78 депутатських мандатів. Ще про 63-х ми дізнаємося за підсумками другого туру. І це може суттєво змінити загальну картину. Але досвід показує, що тренд зазвичай залишається той самий, що в першому турі. Тому вже можна робити деякі прогнози щодо наступного парламенту та ймовірної коаліції.

ШЛЯХ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІВ З ОПОЗИЦІЇ ДО ПЕРЕМОГИ

Литва сильно та надійно підтримує нас у всіх царинах: військовій, політичній, дипломатичній. Отож ми звикли сприймати литовську владу як щось консолідоване. Насправді ж ця консолідація закінчується, здається, якраз на підтримці України, євроатлантичному векторі та несприйнятті російського імперіалізму. В іншому ж суперечки тут – надзвичайно гострі.

Фото: LRT.lt

Зокрема, не склалося взаєморозуміння між президентом Гітанасом Науседою та консерваторами, чільною партією чинної – поки що – коаліції. Особливо гострі відносини між президентом і міністром закордонних справ, лідером СВ-ЛХД Габріелюсом Ландсбергісом.

Тому не дивно, що Науседа, який двічі балотувався і переміг як незалежний кандидат, вступив у негласний союз із іншою політичною силою – соціал-демократами. Вони якраз нарощували свій рейтинг. Президент неодноразово зазначав, що, на його думку, коаліція на чолі із соцдемами була б більш ефективною, ніж нинішня.

Вілія Блінкявічюте / Фото: LRT

Опитування напередодні виборів також пророкували перемогу Соціал-демократичній партії. Це сталося завдяки тому, що вона точно та вивірено вела передвиборчу кампанію. А лідерка цієї партії Вілія Блінкявічюте, як образно висловився один литовський експерт, «вдало вжилася в роль розлюченої чи то матері, чи то директорки школи», яка рішуче налаштована нарешті навести лад у своїх хаті чи закладі. 

Від чого злість, спитаєте ви? Справа в тому, що у значної частини литовських виборців склався негативний слоган «Хто завгодно, аби не консерватори». А Блінкявічюте, яка тричі перемагала на виборах до Європарламенту і завжди була взірцем політичної стриманості та гречності, цього разу в електоральних баталіях й собі дозволяла доволі різкі випади, зосібна проти Ландсбергіса. Це також допомагало соцдемам іти до перемоги.

КОНСЕРВАТОРИ: ХОРОШІ РЕЗУЛЬТАТИ, НЕВДАЛЕ СПІЛКУВАННЯ

Що ж не так із консерваторами та очолюваною ними правлячою коаліцією? Їхнє керування припало на складні 2020–2024 роки. Спершу коронавірусні обмеження, потім – розв’язана Кремлем повномасштабна війна проти України, антиросійські, антибілоруські санкції та спричинений цим обрив зв’язків.

І далі можна очікувати логічного продовження, мовляв, усе це призвело до падіння економічних показників, що спричинило невдоволення… А от і ні! Під час роботи цього кабміну, керованого Інгрідою Шимоніте, литовському уряду вдалося досягти неабияких успіхів у соціально-економічній сфері – попри всі складні умови. Достатньо сказати, що Литва фактично наздогнала Естонію та позбулася свого тридцятирічного комплексу перед більш успішним північним сусідом. Сьогодні литовські аналітики амбітно заявляють, що тепер треба ставити собі за мету Фінляндію, Швецію та Данію.

То як же можна за таких обставин втратити популярність? Можна. До цього призвела низка помилок у комунікації із суспільством, а саме – неточні, несвоєчасні (часом запізнілі) дії та реакції лідерів партії. Знову процитую того ж експерта: «Пострілявши собі ногу з малокаліберних пістолетів, можновладці (особливо консерватори) перейшли на великокаліберні помпові рушниці, а перед виборами просто пустили в хід гаубицю». (Останнє – про те, що давно назріле рішення підвищити зарплату депутатам сейму було реалізовано якраз напередодні голосування).

Фото: LRT

Таке враження, ніби лідери СВ-ЛХД були впевнені, що електорат має оцінити виключно якість їхньої роботи. І пропустили момент, коли виборців почала дедалі більше дратувати якість їхнього спілкування. У таких умовах і лідерська риторика та рішучі дії консерваторів на загальноєвропейській і світовій арені (в обороні демократії та протистоянні диктатурам) почали сприйматися не так виграшно, як колись. Мовляв, про Литву треба більше думати.

Варто додати, що, згідно з останніми передвиборчими опитуваннями, консерватори взагалі мали бути лише третіми. Проте останніми днями вони змогли по-спринтерськи додати, до того ж їхнє електоральне ядро проявило традиційну свідомість і дисциплінованість. Тому в підсумку СВ-ЛХД майже наздогнали соцдемів. Після чого дехто з консерваторів знову почав бадьоро казати, що саме вони можуть почати створювати нову коаліцію за результатами другого туру. Але наразі це не видається можливим. У суспільстві накопичилася втома від цієї партії, і, як вважають майже всі, їй ліпше чотири роки посидіти в опозиції. Відпочити від влади та почитати підручники з PR.

НЕПЕРЕДБАЧУВАНИЙ ПОПУЛІЗМ «СВІТАНКУ НЕМУНАСА»

Популістській партії «Світанок Немунаса», яка виринула нізвідки, останнє опитування обіцяло друге місце. Вона посіла третє, що також стало видатним результатом. Це класична лідерська партія, яку очолює скандальний ексдепутат (і майбутній депутат сейму) Ремігіюс Жемайтайтіс.

Ремігіюс Жемайтайтіс / Фото: LRT

Він і раніше сипав контроверсійними заявами (як от у 2014 році – про «право кримчан на референдум»). Але скандалом, який став для нього стартовим майданчиком для злету, були неоднозначні висловлювання, зокрема у стінах сейму, які можна вважати антисемітськими.

А далі склалося щось схоже на «ефект Стрейзанд» – що більше розкручувався скандал навколо Жемайтайтіса, то швидше він став загальновідомим. Водночас політик спритно викручувався, відмивався від бруду – мовляв, я ж, боронь боже, не антисеміт, це я просто покритикував прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу… І в частини суспільства склалося враження про Жемайтайтіса як про несправедливо ображеного можновладцями.

Після цього він сів на хвилю невдоволення чинним урядом. Воднораз Жемайтайтіс навіть нічого по-популістськи особливого не обіцяв, а просто казав приблизно таке: «Вам усі набридли? То оберіть мене, щоб це показати. Бачите, як я їх усіх дратую». Так і виріс цей електоральний Франкенштейн, від якого тепер незрозуміло чого очікувати. До того ж – в умовах, коли він матиме чималу фракцію в сеймі…

Напередодні голосування добре обізнаний аналітик Марюс Лаурінавічюс зазначив, що з 15 політичних сил, які беруть участь у виборах, сім мають відчутний «московський слід». За підсумками бачимо, що майже всі вони провалилися.

А от «ефект Стрейзанд–Жемайтайтіса» далі працює.

ПЕРЕКОНЛИВИЙ РЕВАНШ ЕКСПРЕМ’ЄРА ЛИТВИ СКВЕРНЯЛІСА

І от друга трійка переможців першого туру. На четвертому місці – Демократичний союз «В ім’я Литви». Це творіння Саулюса Скверняліса, колишнього прем’єр-міністра (у 2016–2020 рр.). Тоді він був у складі Союзу селян і зелених, але з того часу сильно розсварився з ними. Причому, як ми бачимо, його нинішній політичний проєкт обійшов колишніх однопартійців.

Саулюс Скверняліс / Фото: Facebook/Vyriausybė

А ССЗ уже другі вибори поспіль погіршує свої результати. Цього разу вони взагалі були на межі непроходження до парламенту за багатомандатним округом. Проте сподіваються надолужити своє у другому турі, оскільки мають сталу та розгалужену партійну структуру на місцях.

Рух лібералів зміг не надто переконливо, але більш-менш надійно подолати відсотковий бар’єр, багато в чому завдяки іміджу його лідерки, нинішньої спікерки парламенту Вікторії Чміліте-Нільсен. В умовах чвар між правлячою коаліцією та президентом вона була зразком негучної рівновіддаленої «м’якої сили». І виборець це оцінив.

МОЖЛИВІ ПРОБЛЕМИ У СТВОРЕННІ МАЙБУТНЬОЇ КОАЛІЦІЇ

Якої ж коаліції тепер можна очікувати? Блінкявічюте вже сказала, що серед майбутніх партнерів соцдемів бачить Демсоюз «В ім’я Литви», а також «Селян і зелених». Навіть є домовленість, що у другому турі соціал-демократи та «В ім’я Литви» підтримуватимуть кандидатів один одного.

Проте на сьогодні за підсумками першого туру в такій «коаліції трьох» не надто багато депутатських місць. І якщо ці партії не наберуть достатньої кількості мандатів у другому турі, голосів для стабільної коаліції може не вистачити. Тоді доведеться кликати ще Рух лібералів, економічна та соціальна програма якого суттєво відрізняється від названої трійки.

Та й це не всі проблеми. Чміліте-Нільсен каже, що її партія не хоче бути в одній коаліції із ССЗ. Керівництво «Селян і зелених» й собі заявило про готовність до партнерства з Демсоюзом, тільки якщо Скверняліс не увійде до уряду. А він як амбітний політик, звісно, проти подібних ультиматумів.

Фото: LRT

Якщо ж у межах «коаліції 3–4» цих обмежень не вдасться узгодити, то що залишиться? Або кликати партію репутаційно токсичного Жемайтайтіса (паралельно перевиховуючи його в «хорошого хлопчика»), або звертатися до консерваторів, яких щойно так сильно лаяли. Обидва варіанти здаються ще більш складними.

Зрозуміло, що остаточні розрахунки можна буде вести тільки після другого туру виборів. Хоча деяку дипломатичну роботу соцдеми та Блінкявічюте як гіпотетична майбутня прем’єрка мають вести вже тепер. Передовсім – замирювати ССЗ зі Сквернялісом і лібералів із ССЗ.

Ну й останнє та найважливіше: що ці вибори означають для України?

Євроатлантичний зовнішній курс Литви та підтримка України залишаться незмінними. Без сумніву, тандем Науседа–Блінкявічюте також буде на 100% проукраїнським. Але можуть бути нюанси в риториці та рішучості дій. Хоча й це – ворожіння на кавовій гущі. Адже у 2019 році того самого Науседу теж вважали більш помірним – принаймні риторично – кандидатом порівняно з попередницею Далею Грибаускайте. Але щоби пригадати це сьогодні, треба напружити пам’ять.

Єдине, що може спричинити деяку тривогу, – це «Світанок Немунасу», остаточна чисельність їхньої фракції й те, чи зможуть інші політсили створити коаліцію без Жемайтайтіса. Бо лідерська партія з не зовсім зрозумілим лідером – це як X чи Y у рівнянні. Надійніше все ж було б обійтися без цього.

Тому із зацікавленням чекаємо на другий тур литовських виборів.

Олег Кудрін, Рига

Перше фото: LRT