Трійця – одне з найзеленіших та наймагічніших свят в українському календарі. Не дарма його в народі називають “Зелені свята”. Існую чимало цікавих обрядів та традицій на це свято і деякі з них збереглися і сьогодні.

Що таке Трійця і чому її святкують

Свято Трійці (П’ятдесятниця) припадає на 50-й день після Великодня. Воно символізує сходження Святого Духа на апостолів і вважається днем завершення весни та початку літа. В Україні це свято глибоко вкорінене не лише в церковній, а й у народній традиції.

Цього року Трійцю українці будуть святкувати у неділю, 8 червня.

Клечання – головний обряд Трійці

Слово “клечання” походить від “клечати”, тобто прикрашати. Усі оселі, церкви та навіть колодязі в цей день прикрашають гілками дерев – найчастіше клену, липи, берези, а також різнотрав’ям: м’ятою, полином, чебрецем.

Цей зелений декор мав захищати дім від злих духів, хвороб і блискавки. У народі вірили, що трави, зібрані на Трійцю, мають цілющу силу. Їх сушили й зберігали до зими для відварів, ванн або обкурювання приміщень.

Ще одна важлива традиція Трійці

Дівчата плели вінки з квітів і пускали їх на воду, ворожачи на кохання – традиція, яка перегукується з Купальською ніччю, але на Трійцю теж була поширеною у деяких регіонах.

Також вважалося, що дощ на Трійцю – добрий знак. Він символізував родючість і благословення для землі.

Старовинні обряди на Трійцю

У давнину Трійця мала яскраво виражене язичницьке коріння. По селах проводили “водіння русалки” – обряд, що мав умилостивити духів води, які у цей період “ходили” по землі.

У деяких регіонах виконували обрядові пісні на честь предків, які вважалися особливо близькими до живих саме в ці дні.

Також зберігся звичай обрядових хороводів на межі сіл. Дівчата одягали вишиванки, вплітали квіти у волосся та танцювали у колі, співаючи пісень про літо, родючість і життя.

Усе це мало не лише естетичне значення, а й ритуальне: вважалося, що подібні дії приносять мир, врожай і захист громади.

А що заборонено на свято?

Як і на багато свят, на Трійцю не можна було працювати. Особливо заборонялося копати землю, бо “земля святкує” – такий був традиційний вираз. Будь-яка робота на городі чи в полі вважалася гріхом.