Воно слугувало не тільки для гігієни, а й для догляду за шкірою, волоссям і навіть як антисептик.

Розберемось, чим воно так корисне і чи можна його застосовувати в сучасних умовах.

Господарське мило для волосся: правда і міфи

Раніше, коли вибір косметичних засобів був обмежений, люди мили волосся господарським милом. Вважалось, що воно робить волосся міцнішим, об’ємнішим і допомагає позбутися жирності.

У складі мила міститься до 72% жирних кислот, що надає йому хорошу очищувальну властивість. Воно не має штучних добавок і ароматизаторів, тому не викликає алергії. Однак варто враховувати його високу лужність, через яку постійне використання може призвести до сухості волосся і шкіри голови.

Якщо хочеться спробувати цей метод, важливо дотримуватись правил. Господині радять використовувати мило не частіше одного-двох разів на тиждень. Після миття обов’язково ополіскувати волосся слабким розчином оцту або лимонного соку. Також варто наносити поживні олії або бальзам для зволоження.

Цей спосіб особливо підходить для жирного волосся, але для сухого і пошкодженого краще підібрати м’які натуральні шампуні.

Вплив господарського мила на шкіру

Завдяки своїм антисептичним властивостям мило добре підходить для догляду за жирною і проблемною шкірою. Воно допомагає скоротити вироблення шкірного сала, зменшує запалення і володіє підсушувальним ефектом.

Популярний спосіб догляду – очищувальна маска. Невеликий шматочок мила натирають на тертці, додають трохи гарячої води, збивають піну, додають щіпку солі і наносять на обличчя. Через 20 хвилин змивають спочатку теплою, потім холодною водою.

Цей метод допомагає боротися з прищами, але використовувати його щодня не рекомендується, щоб не пересушити шкіру.

Господарське мило як антисептик

Раніше його застосовували для обробки ран, прискорення загоєння порізів і запобігання інфікуванню. Жінкам після пологів радили промивати пошкоджені ділянки господарським милом, оскільки воно запобігало запаленню.

Цікавий факт: хірурги минулого використовували його замість рукавичок. Намилювали руки густою піною, чекали, поки вона висохне, і таким чином забезпечували стерильність.