Держкіно України просить переглянути рішення про включення до програми Standing with Ukraine кінофестивалю в Таллінні фільму “Глухі закохані” російського режисера Бориса Гуца.

Про це повідомили на сторінці Держкіно у facebook.

З 8 по 24 листопада в Естонії триватиме Талліннський кінофестиваль “Темні ночі” – Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF). Одна з його програм – Standing with Ukraine – присвячена Україні та має на меті підтримати нашу країну.

Окрім українських стрічок “Сентиментальна подорож до планети Параджанова”, “Мирні люди”, “Порцелянова війна”, “Редакція” тощо, організатори внесли до програми про Україну фільм російського режисера Бориса Гуца Deaf Lovers (“Глухі закохані”). Стрічка розповідає про романтичні стосунки української біженки та росіянина, які на тлі війни в Україні зустрілися в Стамбулі. Обидва мають порушення слуху та “шукають близькості”.

У Держкіно звернулися до керівництва PÖFF, висловивши вдячність за можливість представляти українські фільми на фестивалі, проте поділилися занепокоєнням через внесення до програми фільму про кохання росіянина й українки. У Держкіно попросили переглянути рішення про включення до Standing with Ukraine російського фільму.

“З огляду на агресію Росії проти України та численні страждання українського народу особливо важливо забезпечити, щоб культурні платформи не ставали інструментами для фільмів, які розмивають кордони розуміння реальності українців. Ми глибоко переконані, що надання можливості демонстрації російських фільмів у сучасному контексті несе ризик пропаганди, яка виправдовує агресію і може бути частиною інформаційної стратегії агресора”, – заявили в Держкіно.

Автор програми фестивалю “Темні Ночі” Міхкель Мьольман назвав “Глухі закохані” “найкращим фільмом останніх років про війну та кохання”.

“Хлопець і дівчина зустрічаються в Стамбулі. Обом бракує грошей на проживання у чужому місті, і обидва є глухими. Вони проводять час разом, займаються тим, чим зазвичай молодь – безтурботно гуляють і шукають близькості. Вони закохані. Проте все не так просто, як здається на перший погляд: дівчина з України, а хлопець із Росії, і десь там удома йде війна. Ідея сценарію як відправна точка для послання фільму є чудовою та ставить під сумнів кліше, яке часто показують у кіно, що “кохання перемагає все”. Але, може, й перемагає, якщо, бувши глухими, неможливо чути чи говорити про війну? Автор йде ще далі і через головних героїв приходить до грандіозного узагальнення: не можна бути глухим і німим до війни. Мине ще не одне покоління людства, перш ніж соціальна пам’ять потьмяніє і перестане заважати коханню. Крім інших достоїнств фільму, окремої згадки гідний продуманий до дрібниць і саундтрек, що активно підтримує сюжет”, – написав Мьольман.