Введення в храм Пресвятої діви Марії також має скорочену народну назву — Третя пречиста. Це свято відзначається щорічно 21 листопада. Воно пов’язано із народженням Марії та визначенням її подальшої долі. А для українців — ще й з багатьма прикметами і цікавими традиціями.

Нагадаємо, що Перша пречиста (Успіння Пресвятої Богородиці) відзначається 15 серпня, а Друга Пречиста (Різдво Пресвятої Богородиці) — 8 вересня. Які ж традиції та прикмети існують в одне із 12 найголовніших свят — читайте далі у нашій статті.

Легенда про призначення Діви Марії

Батьки Марії, Йоаким та Анна, довгий час не могли народити дитину і просили у Бога послати їм нарешті цей подарунок долі. За відповідь на молитви — вони дали клятву віддати майбутнього первістка на служіння в Єрусалимський храм.

Згодом у подружжя дійсно з’явилось немовля — маленька Марія. Коли тій виповнилось три роки, батьки дійсно відвели її у Єрусалимський храм. У цьому храмі дівчина вчилась та жила, аж поки не заручилась із майбутнім чоловіком Йосифом. Саме день, коли батьки Діви Марії відвели дівчину у храм і відзначається як Третя Пречиста.

У народі це свято також називають “Воротами зими”, мовляв, воно відкриває цілу низку наших улюблених свят сезону. А саме Андрія, Миколая, Новий Рік, різдво, Новий Рік за старим стилем та далі — Водохреща.

Звичаї та святкування на Третю Пречисту

У народному календарному циклі — це одне із свят, котрі символізують прихід зими. І ціллю святкування було не лише вшанування Діви Марії. А й бажання накликати на свою родину багатство та добробут на весь наступний рік.

Неодмінно зранку віряни відвідують церкву. А за прикметою, хто на Введення першим вернеться в будинок — той і визначить долю, що буде панувати в оселі. Як зайде молодий хлопець, то буде достаток. Якщо завітає старий чи з дурним характером — то чекай лиха. А якщо стара жінка прийде, то і зовсім все буде скрута.

Також на Третю Пречисту не можна нічого позичати й давати у борг, бо не буде з того добра.

Значна частина традицій і прикмет були пов’язані із освяченням води. Воду слід набрати там, де сходяться воєдино три джерела, освятити полум’ям, а потім використовувати від хвороб, намовляння чи для любовних приворотів.

Дівчата в цей день вмивали лице снігом і витирали червоним рушником, щоб колір шкіри був свіжим і завжди з рум’янцем.

А щоб в наступному році пряжа була вдалою — жінки мали сісти на порозі опівночі щоб прясти коноплі.

Що ж до харчування у святковий день — вже почався Пилипівський піст, тож страви були скромними. Але дозволялось певне ослаблення правил: вживання рибних продуктів, рослинної олії та невеликої кількості церковного вина.

Є і вірування, яке походить від культу вшанування померлих предків та сягає дохристиянських часів. Свято називають не Введенням, а Виденням, тому що у цей день душа, ніби то, може вийти і поглянути на своє тіло зі сторони.

Із дня Введення і аж до Благовіщення — не можна копати землю. Вважається, що вона відпочиває і набирається сил до літа.

Щоб наступний рік пройшов вдало, взимку ніхто з родини не хворів — треба було привітати прихід зими. А саме “братів Морозів”. Та робити це повинен був обов’язково головний чоловік у домі.

А які ви знаєте звичаї цього свята?