Львівський трилер, латвійський Гоголь і воля до успіху – 5 книг про мистецтво бути собою

Сьогодні, 15:13

Автори цих книжок нагадують, що не може бути чогось більш захопливого за прагнення пізнати свою сутність та осягнути світ довкола. Тож у своїх історіях вони пропонують зазирнути у вікно нашої свідомості і побачити своє справжнє «я».

Юлія Чернінька. Бестселер у борг. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2025

Андріс Калнозолс. Мене звуть Календар. – Чернівці: Видавництво ХХІ, 2025

Ця книжка чимось нагадує «Записки божевільного» Гоголя. «День був без числа», пригадуєте? Або як герой викрав з собачого кошика секретні нотатки… Наразі маємо майже те саме. «Мене звуть Календар» Андріса Калнозолса – це щоденник, кожен запис починається з іменин, роковин, що нагадує, ясна річ, календар – церковний а чи садовий, неважливо. «9 липня. Яутріте, Каміла, Дігна, Сара. Дігна – ну таке собі. У моєму місті є такий песик Сара, і мені він подобається – та Сара, Коли Сара підбігає до мене, то махає хвостом. Вона дуже маленька. Мені до черевиків дістає. Я завжди думаю: не знаю, чи Сара святкує свої іменини 19 липня? А господар, чийого імені я не знаю, повсякчас гукає: «До мене, Саро, до мене». У мене сьогодні такий гарний настрій, що й не знаю, де приткнутися». Кажуть, герой цієї історії божевільний, бо, окрім всього, ходить до священика, який щоразу наказує написати йому якесь одне слово. Наприклад, «книга». Можливо, навіть оця. Але хіба він один такий у цій книжці (і не лише)? «Коли я їв на автовокзалі бутерброди, – розповідає наш герой, – до мене підійшла одна цікава жінка, яка часто всміхалася. Вона дуже чемно запитала: даруйте, ви ж Календар, правда? А я нічого не відповів. Тоді вона знов усміхнулась і сказала, що знає, що мене звуть Календар. Тоді вона захотіла дізнатися, чиї сьогодні іменини. То я сказав, що Рітми й Рамони. Тоді вона сказала – здогадайся, хто я із цих двох! А я, звісно, нічого не сказав. Встав із лавочки та й пішов собі геть. Їй самій слід із цим розібратися». Загалом цей роман, структурований у вигляді щоденника, охоплює рік життя хлопця на ім’я Оскарс. Здавалося б, просто рефлексії дивака, який тиняється містом і записує свої думки, утім поступово навколо Оскара й календаря зав’язується сюжет, у якому переплітаються і соціальна, і любовна, і навіть детективна лінії. Для чого, спитаєте? Хоча б для того, щоб поглянути на життя під іншим кутом.