Для початку раджу підготувати посадкову яму. Її глибина має бути такою, щоб саджанець, заввишки приблизно метр двадцять, стояв рівно й не нахилявся. На дно ями насипаємо перегній, додаємо трохи золи та суперфосфату. Потім усе це злегка присипаємо землею й добре проливаємо водою, щоб добрива почали діяти одразу.

Коли яма готова, встановлюємо саджанець і поступово засипаємо його землею, періодично зволожуючи кожен шар. Землю навколо можна злегка ущільнити руками, але без сильного трамбування – вона сама осяде настільки, наскільки потрібно. Після посадки обов’язково добре поливаємо дерево.

Раджу обирати сонячне місце, захищене від сильного вітру. Персик любить тепло й світло, тому це важлива умова для майбутнього врожаю. Якщо є можливість, варто підсадити кілька саджанців поруч, щоб вони краще запилювалися й швидше приживалися.

Після посадки обрізаємо верхівку молодого дерева, щоб стимулювати ріст бічних пагонів. У процесі осідання землі можна поступово підсипати перегній або родючий ґрунт. Це допоможе зберегти вологу й живлення біля коріння.

Навколо саджанців бажано прибрати бур’яни й замульчувати землю сухим листям або перегноєм. Так коренева система буде захищена від перепадів температури.

Осінь зараз тепла, квіти ще тішать око, тож саме час садити плодові дерева. Якщо все зробити правильно, уже навесні молодий персик може зацвісти. Отже, посадка персика восени – це чудовий спосіб подарувати саду нове життя. Головне – трішки турботи, правильне місце й родючий ґрунт. І вже навесні молоде деревце віддячить першими квітами, а згодом – смачними плодами. Тож не відкладайте, бо саме час посадити свій майбутній урожай!