Згідно з розрахунками, в середньому за хвилину укладали один блок — загалом їх було 2,3 мільйона.

Учені під керівництвом доктора Саймон Андреас Шёринг з Медичний коледж Вейла Корнелла у Нью-Йорку представили нову гіпотезу того, як була збудована Велика піраміда Гізи, також відома як піраміда Хеопса. Згідно з роботою, будівельники могли використовувати систему блоків і противаг, що дозволило звести споруду за напрочуд короткий термін.

Автори дослідження вважають, що традиційна версія із зовнішніми пандусами та поетапним нарощуванням конструкції знизу вгору не пояснює швидкість і точність робіт. Велика піраміда складається приблизно з 2,3 мільйона вапнякових блоків, вага яких варіюється від двох до понад 60 тонн, а розрахунки показують, що будівництво тривало близько 20 років — тобто в середньому укладався один блок за хвилину.

За новою версією, ключову роль відігравала внутрішня система, що нагадувала блоки та шківи, в якій противаги ковзали похилими проходами. Це забезпечувало необхідну потужність і контроль під час підйому масивних каменів на верхні рівні піраміди. Споруду зводили зсередини назовні, починаючи з ядра.

Автори інтерпретують Велику галерею та Висхідний прохід піраміди Хеопса як внутрішні пандуси для руху противаг. Сліди зносу та відполіровані поверхні стін, на їхню думку, свідчать про ковзання саней із вантажами, а не про переміщення людей.

Інше пояснення отримала й функція Антикамери — невеликого гранітного приміщення, яке раніше вважали частиною захисного механізму від розкрадачів гробниць. Дослідники вважають, що вона слугувала точкою опори в системі підйому, де робітники керували найважчими елементами конструкції.

«Призначення Антикамери як порткулісу (вертикальної опускної ґратки) викликає сумніви, оскільки ця система не функціонує», — Саймон Андреас Шёринг.