Китай офіційно представив детальний план своєї першої пілотованої місії на Місяць. Як повідомляє Universe Today, до 2030 року країна планує здійснити висадку тайконавтів на поверхню, використовуючи нову ракету «Чанчжен-10», пілотований корабель «Меньчжоу» та місячний посадковий модуль «Ланьюе».

План озвучив Ван Сян (Wang Xiang), заступник головного конструктора пілотованої космічної програми Китаю та головний конструктор місячної програми. Він виступив із ключовою доповіддю на 7-му Симпозіумі з пілотованих космічних польотів, що відбувся 31 жовтня – 1 листопада в Пекіні.

Два запуски і стикування на місячній орбіті

За запропонованою архітектурою місії Китай здійснить два окремі запуски ракети «Чанчжен-10». Один виведе до Місяця посадковий модуль «Ланьюе» («обійняти Місяць»), інший — пілотований корабель «Меньчжоу» з екіпажем із трьох тайконавтів.

На місячній орбіті корабель і посадковий модуль мають зблизитися та здійснити стикування. Двоє з трьох членів екіпажу перейдуть із «Меньчжоу» до «Ланьюе» і спустяться на поверхню для виконання наукових робіт. Третій тайконавт залишиться на орбіті в кораблі.

Таку схему Китай попередньо окреслював ще на 9-му Китайському (Міжнародному) форумі з комерційної космонавтики в липні 2023 року. Тоді заступник головного інженера Китайської програми пілотованих польотів (CMSE) Чжан Хайлянь (Zhang Hailian) також демонстрував зображення посадкового модуля, що згодом отримав назву «Ланьюе».

Технічний прогрес: ракета, корабель і посадковий модуль

З 2023 року розробка ракети «Чанчжен-10», корабля «Меньчжоу» та модуля «Ланьюе» помітно просунулась і досягла кількох ключових етапів.

• Посадковий модуль пройшов прив’язні випробування, під час яких відпрацьовувалися спуск, наведення, керування та вимкнення двигунів.
• Корабель «Меньчжоу» у червні 2025 року успішно виконав серію випробувань аварійного порятунку: «нульової висоти» та при максимальному аеродинамічному навантаженні.
• Ракета «Чанчжен-10» пройшла низьковисотні демонстраційні та валідаційні тести.

Ці етапи, за оцінкою китайських фахівців, дозволяють зберігати графік, за яким пілотована місячна місія має відбутися до 2030 року.

Принцип «спочатку навколоземна орбіта, потім Місяць»

У коментарі державному телеканалу CCTV Ван Сян пояснив, що планування базується на двох принципах і передбачає використання різних варіантів техніки для різних етапів. Ключова ідея — поетапна перевірка всіх систем спочатку на навколоземній орбіті, а вже потім у місячних умовах.

Для цього Китай задіє орбітальну станцію «Тяньгун» у низькій навколоземній орбіті. Там будуть випробувані ракети, корабель і посадковий модуль у складі місій безпосередньо до станції. Окремо планується безпілотний політ посадкового модуля «Ланьюе» до Місяця, щоб зібрати важливі дані про навколишнє середовище на поверхні.

Ван наголосив, що всі компоненти місії спершу пройдуть повний цикл випробувань у безпілотному режимі: від запуску та виходу на орбіту Місяця до стикування з «Меньчжоу», посадки, перебування на поверхні, зльоту та повторного зближення з кораблем. Мета — максимально підвищити безпеку і надійність першого пілотованого польоту.

Два варіанти «Чанчжен-10» і паралелі з програмою Artemis

Для «ближнього до Землі» етапу планується використовувати варіант ракети «Чанчжен-10А» (CZ-10A) — одноступеневу конфігурацію без бічних прискорювачів, призначену для запусків у низьку навколоземну орбіту.

Для місячної місії застосують стандартний трьохступеневий варіант «Чанчжен-10» із додатковими прискорювачами. Він матиме вантажопідйомність близько 27 тонн на траєкторію до Місяця.

Такий підхід дуже схожий на стратегію NASA в межах програми Artemis. Спершу американське агентство запустило безпілотну місію Artemis I з кораблем Orion на обліт Місяця для перевірки систем, а вже потім планує відправити екіпаж у місії Artemis II. Аналогічно Китай спочатку перевіряє техніку в безпілотному режимі, а потім переходить до пілотованої висадки.

Схожість простежується і в планах орбітального зближення: як і в оновленій концепції Artemis III, де корабель Orion має окремо стикуватися з посадковою системою, китайська схема передбачає окремі запуски корабля та посадкового модуля з подальшим стикуванням на місячній орбіті.

Довгострокова мета — Міжнародна місячна дослідницька станція

Ван Сян також зазначив, що в межах програми вже сформовано єдину систему планів, технічних стандартів і вимог до якості. Довгострокове бачення Китаю включає створення Міжнародної місячної дослідницької станції.

Початок її будівництва наразі планують на 2031 рік із використанням надважких ракет «Чанчжен-9». За описом, станція може розташовуватися як на поверхні Місяця, так і на його орбіті, але деталі поки що залишаються нечіткими.

Участь «Роскосмосу» в цьому проєкті наразі невизначена. На це впливають війна Росії проти України, скорочення кількості запусків та затримки з розробкою надважкої ракети «Єнісей».

Таким чином, Китай послідовно вибудовує власну дорожню карту до Місяця: від випробувань на орбіті Землі до пілотованої висадки і, зрештою, створення довготривалої дослідницької інфраструктури в місячному просторі.