Багато хто думає, що зберігати цибулю – справа проста: зібрав урожай, просушив, склав у ящики й чекай весни. Але на практиці часто трапляється інакше. Здається, що цибуля гарна, велика, чиста, а вже до січня половина запасів починає гнити, з’являється неприємний запах, і значна частина врожаю йде у відходи.

Основна причина псування – надмірна вологість під час зберігання. Якщо приміщення сире, цибуля “задихається”, на ній осідає конденсат, і вона починає гнити. Ще одна поширена помилка – закладання на зберігання пошкоджених головок. Навіть невелика тріщина чи надлом шийки відкриває шлях інфекції, і процес гниття починається зсередини. Не менш важливо і правильне висушування врожаю: якщо цибуля залишається вологою всередині, гниль з’явиться дуже швидко.

Раджу збирати цибулю лише в суху погоду, коли перо полягло й почало підсихати, а шийка стала м’якою, але не мокрою. Це сигнал, що рослина завершила свій вегетаційний цикл і готова до зберігання. Викопуйте цибулю обережно, не пошкоджуючи донце й луску. Якщо погода тепла й сонячна, залиште врожай на грядці на день-два, щоб він підсох природним способом. Якщо ж на вулиці волого або прохолодно, сушіть під навісом чи на горищі, де сухо й є провітрювання.

Після первинного підсушування цибулю варто досушити в тіні. Для цього розкладіть її тонким шаром на решітках або підвісьте в сітках. У середньому сушка триває від двох до трьох тижнів. Дуже важливо, щоб шийка повністю висохла – лише тоді головки готові до зберігання. Якщо обрізати пера занадто коротко, гниль може почати розвиватися саме у цьому місці.

Коли цибуля висохла, переходьте до сортування. Відберіть щільні, сухі, без плям і тріщин головки з повністю висушеною шийкою. М’які або пошкоджені використайте в першу чергу для приготування страв чи сушіння.

А тепер головний секрет довгого зберігання. Рекомендую після просушування пересипати цибулю звичайною деревною золою. Вона діє як природний антисептик, вбирає зайву вологу, зупиняє розвиток грибків і бактерій, а ще відлякує шкідників. Головки варто лише злегка присипати золою, щоб кожна вкрилася тонким сіруватим шаром.

Якщо золою скористатися немає змоги, підійде і лушпиння від самої цибулі. Пересипте ним шари у ящику – воно створює природний бар’єр, який не дає головкам тертися одна об одну та запобігає поширенню інфекцій. Дехто використовує для пересипання сіль – це теж варіант, але зола діє м’якше та безпечніше.

Зберігати цибулю краще при температурі від +1 до +5 °C та вологості не вище 60%. Ідеальні місця – підвал, сарай або комора з гарною вентиляцією. Якщо живете в квартирі, підійде балкон чи прохолодний куточок кухні, головне – не ставити поруч із батареями. Не використовуйте поліетиленові пакети: у них цибуля швидко пріє. Краще обрати сітки, дерев’яні ящики або сплести традиційні коси – вони чудово провітрюються й займають небагато місця.

Не забувайте раз на місяць перевіряти запаси. Якщо знайдете м’яку або підгнилу головку – одразу приберіть її, щоб не зіпсувала решту. У занадто сухих приміщеннях можна поставити поруч миску з водою – вона трохи зволожить повітря та не дасть цибулі пересохнути.

Весь секрет тривалого зберігання полягає у правильній підготовці: ретельній просушці, сортуванні та використанні природних засобів, таких як зола чи лушпиння. Ніякої хімії, ніяких складних технологій – лише уважність і турбота про свій урожай.