Тіла деяких загиблих унаслідок повені в Непалі й Тибеті, можливо, ніколи не знайдуть, а деякі зі знайдених тіл, імовірно, ніколи не вдасться ідентифікувати.

Про це заявив професор Річард Бассед, завідувач кафедри судової медицини Університету Монаша в Мельбурні, повідомляє The Guardian, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

За словами Басседа, складний рельєф місцевості, а також недостатні засоби зв’язку й ресурси перешкоджатимуть пошукам 5000 зниклих безвісти.

«Їх могло змити будь-куди, засипати брудом. Гадаю, багатьох із них так і не знайдуть. Припускаю, тіла почнуть знаходити наступного року», — заявив він.

Влада Непалу використовуватиме методи аналізу ДНК, що стрімко вдосконалюються, аби спробувати ідентифікувати загиблих. Раніше поліція закликала родичів зниклих туристів надати «свіжий зразок крові для аналізу ДНК і дві фотографії паспортного розміру» до патологоанатомічної лабораторії поліцейської лікарні в Катманду.

Однак, за словами Басседа, влада Непалу й Тибету стикається з «надзвичайно складними проблемами».

До них належать небезпека нових зсувів, складність координації дій на міжнародному рівні, а також імовірність перевантаження місцевих моргів та іншої інфраструктури через велику кількість тіл.

Змішування націй і релігій також породжує питання, пов’язані з різними культурними переконаннями щодо того, як і чи варто ховати людей.

Бассед каже, що дослідники також працювали над створенням алгоритму, який міг би використовувати фотографії з паспорта або посвідчення водія для ідентифікації особи.

«Але це справді складне питання, і все залежить від того, як вони виглядають, від характеру травми», — каже він.

Ще один варіант — комп’ютерна томографія, за допомогою якої, наприклад, можна дізнатися серійний номер ендопротезів суглобів.

«Але щоб доправити цю технологію туди, де вона необхідна — в епіцентр катастрофи, — потрібні водопровідна вода та електроенергія… Можна встановити комп’ютерні томографи на гелікоптери, але все це коштує величезних грошей», — додав він.